кактус

Флешмобчик

Питання від multi_mouse

1. Художественная литература или мемуары?
И то, и другое

2. Уютный домик в маленьком городке или квартира в мегаполисе?
Квартира в мегаполисе

3. Длинные волосы или стрижка?
Стрижка. Длинными волосами нужно больше заниматься, а мне лень.

4. Лыжи или коньки?
Пожалуй, коньки, хотя лыжи я тоже умею.

5. Отпуск в европейской стране или экзотической?
Европа однозначно

6. Занудные пожилые родственники с колхозными представлениями о жизни и настоятельными советами - слушать поучения, сцепив зубы и сделав почтительное лицо, или разругаться вдрызг и больше никогда не общаться?
Хотелось бы разругаться, но по факту буду общаться скорее всего.

7. Одежда - сшитая на заказ или готовая?
На заказ, конечно

Якщо хтось хоче питань від мене - пишіть
кррассавица

До XIX века женщины умирали в 30. Или нет?

Мои читатели наверно помнят статью «Мифы о женщинах Нового времени», где я разбирала мифы, связанные с западноевропейскими женщинами XVII-XVIII веков. С тех пор у меня появилось больше материала и я решила создать отдельные посты на тему разных мифов. Сегодня речь пойдёт о мифе, связанном с продолжительностью жизни женщин в то время.



Collapse )
кррассавица

Мифы о женщинах Нового времени

Эта статья будет посвящена рассмотрению мифов о западноевропейских женщинах Нового времени, с которыми часто можно столкнуться как в сети, так и в книгах. Часть из этих мифов взялась из литературы, которая в Новое время отражала в основном взгляды и традиции наиболее богатых и влиятельных сословий. Много мифов относятся к демографическим показателям: брачному возрасту, продолжительности жизни, доле незамужних. В этом случае степень их правдивости может быть проверена через сопоставление с данными исторической демографии. Учёные, занимающиеся этой областью, обрабатывают приходские книги и списки населения различных населённых пунктов. Они проводят сложную и кропотливую работу, извлекая данные из старых материалов, часто написанных вручную трудночитаемым почерком, и переводят эти данные в цифровой формат, чтобы при помощи нужных программ провести расчёты. В итоге удаётся выяснить многие параметры демографического поведения людей, относившихся к основной массе населения Европы XVII-XIX веков. Удалось установить, как всё скорее всего было на самом деле. И эта картина вступает в явное противоречие со многими распространёнными мифами.


Женщина, режущая рыбу. Работа Пера Хиллестрёма. Вторая половина XVIII века.

Collapse )
кактус

Книги, прочитані за останній час

Джин Квок "Дівчина в перекладі".
Історія про трудолюбну і талановиту емігрантку, яка піднімається по соціальній драбині. Книгу лають за те, що вона демонструє "помилку того, хто вижив", бо далеко не всі так би змогли (у героїні був талант, завдяки якому її безкоштовно прийняли до гарної школи, а потім до унівреситету). Щодо головної героїні це правда, але в книзі є і другорядні, які якраз так багато не досягли. Наприклад, там є брат коханого головної героїні, глухонімий та з розумовою відсталістю, який в кінці книги працює автомеханіком в гаражі. Конфлікт героїні з коханим мені здався позанаціональним, у моєї подруги в університеті був такий самий з її коханим (там був трохи інакший соціальний статус у обох сторін, але суть конфлікту та ж сама).
Книга читається дуже легко.
Бенджамін Деніелс "Наступний. Відверто про хворих та не дуже пацієнтів"
Прочитала за наводкою belayapusistaya
Книга і її автор мені сподобались. Так, автор явно не супермен і багато пише про свої невдачі, але мені здалося, що він гарний лікар. Він явно вміє слухати і цікавиться своїми пацієнтами. В книзі більше не про медицину, а про соціальне життя.
Естер Перель "Розмноження в неволі"
Цікава книга про сексуальні проблеми, які виникають у моногамних парах (авторка психотерапевтка-сексолог). Багато прикладів, в основному з хепіендами. В кожній главі по декілька цитат, таке враження, що це науково-популярний варіант монографії. Розповіді різні. Мені здалося дуже оптимістичним, що у неї є розповіді, наприклад, про пари зі шлюбним стажем в 30+ років, які приходять, щоб вирішити проблеми з сексом і таки вирішують.
Сігрід Унсет "Пані Дортея"
Книга норвезької письменниці початку 20 століття про жінку кінця 18-го. Сюжету як такого у книзі нема, протягом неї героїня намагається пристосуватись до свого нового статусу вдови і вирішує різні проблеми (її чоловік безвісти зникає на початку книги, взимку відправившись шукати двох старших синів, яких кудись завіз їх вчитель). Героїня дуже правильна, але не нудна і взагалі її характер у книзі - найцікавіше.

Три секрета

Всего три маленьких секрета - и ваша жизнь станет другой. Думаю, что такие обещания у большинства читателей вызывают скептическую настороженность и ощущение, будто их собираются обвести вокруг пальца, между тем я на собственном примере убедилась, что иногда трех секретов достаточно для кардинальных изменений в лучшую сторону.
Collapse )
кактус

(no subject)

Останнім часом багато думаю про таку річ.
От зараз чоловіки розповідають, що жінки їх не збуджують сексуально без макіяжу/певної ваги/гарного одягу тощо. А після якогось віку взагалі треба ледь не навиворіт вивернутися, щоб збудити когось. А якісь там років сто-двісті тому середня жінка у віці за 35-40, думаю, була б рада, якби вона чоловіка свого не збуджувала (бо дітей уже повно, кожні нові пологи здоров'я не додають). Щоб уже не народжувати і заспокоїтись.
І якщо згадати, як жінки в цілому тоді виглядали в такому віці (дуже виснаженими, в основному), то стає цікаво, чого тоді вони когось збуджували (а дітей багато хто народжувала до клімаксу), а зараз в кращому стані перестали.
Може, хтось бреше?
кактус

(no subject)

Зі старенького.
Я влітку ходила до дільничного терапевта (різко захворіла, а заодне вирішила і декларацію підписати). Пролікувалась, декларацію підписала. І ця терапевтка скаржилась на медичну реформу, що, мовляв, раніше на її дільниці було 7000 людей, а тепер буде 1800 (це максимум для терапевта, згідно з новим законодавством). Мовляв, люди не отримають допомогу. А я дивилася на те, які черги під її кабінетом, і думала про те, що якщо зараз у неї менше 1800 людей (вона сказала, що ще не набрала повний пул), а вже такі черги навіть влітку до початку сезону ГРВІ, то що було б, якби людей було 7000? Бійки під кабінетом?
І я так розумію, розрахунок у чиновників такий, що коли терапевти отримають нові зарплати (від 300 до 700 гривень за пацієнта, тобто більше 30 000 гривень на місяць), то більше людей захочуть бути дільничними терапевтами і працювати за такі гроші (до медреформи зарплата була 5000).
кактус

(no subject)

Похвалюся трохи своєю гречаною подушкою.
Купила я її з півроку тому після перегляду семінару про сон, який вів засновник студії йоги, куди я ходжу. У мене тоді була чергова проблема зі сном (яка потім вирішилась, як не дивно, купівлею великого плюшевого звіра для спільного спання). І от він розповідав, що треба перед сном їсти та пити, коли вимикати комп'ютер, які БАДи можна вживати. І серед іншого хвалив подушки з гречаної лузги. Мовляв, вони мають ортопедичний ефект і взагалі дуже корисні. Правда, фірма, яку він рекламував, продавала маленькі подушки за високими цінами, але я вирішила спробувати і нагуглила інтернет-магазин з нижчими цінами і більшими подушками.
Тепер пройшло півроку і можна зробити якісь висновки.
1 - гречана подушка тримає форму. Це дуже зручно. Можна їй надати якусь форму ввечері і вранці у неї буде ця ж сама форма.
2 - така подушка не гріється і не парить.
3 - хоча подушка тримає форму, мені вона не здалася надмірно жорсткою. Я побоювалась, що буду себе відчувати на ній ніби сплю на каменюці, але цього не сталося. Можливо, причина в п.1, бо ввечері я завжди надаю подушці зручну форму з виїмкою перед тим, як на неї лягти.
4 - подушка важка. Моя подушка розміром 50х70 важить 7 кг.
По цінах подушка з гречки коштує в 3-4 рази дешевше ортопедичної подушки і приблизно стільки ж, скільки пухово-пір'яна подушка такого ж розміру. І це при тому, що я купила не найдешевший варіант.
Гарна альтернатива ортопедичній подушці.